Особливості надання відпустки неповнолітньому працівнику

До Павлоградського відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Павлоградському регіоні Управління з питань праці Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (далі – відділ) звернувся неповнолітній працівник, якому роботодавцем відмовлено у наданні відпустки, оскільки останній не відпрацював безперервно 6 місяців на визначеній посаді.

В ході розгляду звернення, головним державним інспектором відділу Бондаренко Валентиною з роботодавцем проведено роз’яснювальну роботу. Так, відповідно до вимог ст. 75 КЗпП України тривалість щорічної основної відпустки для працівників, що не досягли 18 років, складає 31 день. При цьому святкові і неробочі дні (стаття 73 КЗпП України) при визначенні тривалості щорічних відпусток не враховуються.

Відповідно до ч. 5 ст. 80 КЗпП України та ч. 5 ст. 11 Закону України «Про відпустки» забороняється відмовляти у щорічній відпустці неповнолітнім працівникам впродовж робочого року. Особам віком до вісімнадцяти років заміна всіх видів відпусток грошовою компенсацією заборонена.

Ст. 79 КЗпП України визначає порядок і умови надання щорічних відпусток. Так, щорічні основна та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи надаються працівникам після закінчення шести місяців безперервної роботи на даному підприємстві, в установі, організації.

При цьому, відповідно до ст. 195 КЗпП України неповнолітні особи мають додаткові пільги з надання відпусток, а саме: у перший рік роботи відпустка тривалістю у 31 календарний день може бути надана за заявою неповнолітнього працівника до настання піврічного терміну безперервної роботи на визначеній посаді.

За результатами проведеної роз’яснювальної роботи з роботодавцем неповнолітньому працівнику було надано відпустку.