ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДЬ

06 жовтня 2025

Запитання: Чи є підстави для виплати працівниці грошової компенсації при звільненні за невикористані соціальні відпустки як одному з батьків, які мають дох або більше дітей віком до 15 років за період перебування у соціальній відпустці для догляду за дитиною до 3 років або у відпустці без збереження заробітної плати у зв’язку з доглядом за дитиною, що потребує домашнього догляду та чи має право батько дітей використати такі відпустки?

Відповідь: Право працівників на відпочинок шляхом надання їм відпустки закріплено у статті 45 Конституції України.

Право на відпустку мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.

Державні гарантії та відносини, пов’язані з відпусткою, також регулюються Кодексом законів про працю України (далі – КЗпП України), Законом України “Про відпустки” від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР (далі – Закон № 504), Законом України від 15 березня 2022 року № 2136 «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон № 2136) іншими законами та нормативно-правовими актами України.

Відповідно до статті 1821 КЗпП України та статті 19 Закону № 504 одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або які усиновили дитину, матері (батьку) особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 КЗпП України).

За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.

Оскільки статтею 19 Закону № 504 чітко не визначена сукупність декількох підстав для набуття права на додаткову соціальну відпустку тривалістю понад 10 календарних днів, то відповідно до листа Міністерства праці та соціальної політики України від 21.07.2010 № 215/13/116-10 «Про додаткову соціальну відпустку» проведено правову експертизу цього питання, в результаті якої визнано правомірним вважати кожну підставу, визначену частиною першою цієї статті, окремою підставою.

Додаткові відпустки працівникам, які мають дітей, надаються понад тривалість щорічної відпустки, передбаченої статтями 6, 7 і 8 Закону № 504, а також понад тривалість щорічних відпусток, установлених іншими законами та нормативно-правовими актами, і переносяться на інший період або продовжуються в порядку, визначеному статтею 11 Закону № 504.

Період часу, за який надається відпустка, – календарний рік, а не робочий рік. Це відрізняє її від щорічних відпусток. Право на таку відпустку повної тривалості у такому разі виникає незалежно від відпрацьованого часу, з 01 січня нового року. Якщо нею не скористатися, то з кожного 01 січня вона накопичується.

Проте скористатися додатковою соціальною відпусткою може тільки один з батьків. Хто саме – вони обирають самостійно.

Так, роботодавцеві має бути наданий будь-який належним чином оформлений і засвідчений в установленому порядку документ, у якому з достатньою достовірністю підтверджується, що другому з батьків дітей не надавалася така соціальна відпустка.

Треба звернути увагу, що у даних нормах мова йде не про чоловіка і дружину, а про мати й батька, тобто батьки не обов’язково мають перебувати у шлюбі. Якщо у «дитячу» відпустку йде батько, то мати втрачає за відповідний рік право на неї.

Законодавством не передбачено строку давності, після якого втрачається право на додаткову соціальну відпустку працівникам, які мають дітей. Тому, якщо працівник з якихось причин не скористався цим правом і не використав цю відпустку за минулий рік або ж за кілька попередніх років, він має право використати цю відпустку, а в разі звільнення, незалежно від підстав, йому має бути виплачена компенсація за всі невикористані дні відпустки, згідно зі статтею 24 Закону № 504.

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України (Мінекономіки) у своєму листі від 21.05.2025 №4701-05/38102-09 виклало свою позицію щодо набуття права на додаткову соціальну відпустку, передбачену статтею 19 Закону № 504, в якій зазначило, що Закон № 504, серед іншого, визначає умови, тривалість і порядок надання відпусток працівникам, зокрема, для виховання та догляду за дітьми з метою належного поєднання ними сімейних і трудових обов’язків.

Мінекономіки зауважило, що законодавством про працю не передбачено надання двох відпусток, що надаються одночасно за один і той же самий період.

Таким чином, з позиції Мінекономіки, працівниця не набуває права на відпустку, передбачену статтею 19 Закону № 504, за період перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та у відпустці без збереження заробітної плати, визначеної пунктом 3 частини першої статті 25 Закону № 504.

Тож, правом на відпустку на дітей може скористатись батько, якщо мати не використала таку відпустку.

Слід зазначити, що, відповідно до пункту 2 статті 12 Закону № 2136, у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.

Право на виплату компенсації за відпустку, передбачену статтею 19 Закону № 504, виникає лише у разі наявності права на таку відпустку.

Додаткова інформація, відповіді на найпоширеніші запитання та корисні рекомендації щодо застосування законодавства про працю, охорону та гігієни праці доступні на інформаційному порталі www.pratsia.in.ua.