Забезпечення гендерної рівності у трудовій сфері: виклики та наслідки дискримінації

Забезпечення гендерної рівності у трудовій сфері вимагає дотримання принципу недискримінації, спрямованого на вирішення конфліктних ситуацій, що можуть виникнути через дискримінацію.

Дискримінація за статевою ознакою в соціально-трудових відносинах проявляється через:

• нерівний доступ до професійного навчання, підвищення кваліфікації та перепідготовки, включаючи отримання практичного досвіду;
• нерівні можливості доступу до оплачуваної праці та різних професій;
• необґрунтовані відмінності в оплаті праці;
• неоднакові умови праці та організації робочого часу;
• нерівний доступ до компенсацій та допомоги.
  Дискримінацією не вважаються відмінності, що ґрунтуються на специфічних вимогах роботи.

Наслідки дискримінації за статевою ознакою в умовах підприємства можуть включати:

• професійну гендерну сегрегацію («скляна стеля» та «скляні стіни»);
• обмеження доступу до професійного навчання на основі статі;
• розрив в оплаті праці між жінками та чоловіками в одній галузі чи професії;
• нерівне ставлення до працівників залежно від їхньої репродуктивної функції;
• обмеження трудових прав жінок у зв’язку з вагітністю, народженням дитини чи грудним вигодовуванням;
• обмеження можливостей працівників з сімейними обов’язками.

Консультації з питань праці – на інформаційному порталі Держпраці: https://pratsia.in.ua