Стандарти безпеки нехарчової продукції: законодавчі вимоги та докази відповідності

Нехарчова продукція вважається безпечною, якщо вона відповідає вимогам щодо забезпечення безпечності продукції, встановленим законодавством. У разі відсутності таких вимог відповідна продукція вважається безпечною, якщо орган державного ринкового нагляду не доведе, що вона небезпечна. Доказом безпечності продукції є її відповідність національним стандартам, що гармонізовані з відповідними європейськими стандартами. Перелік таких гармонізованих національних стандартів формується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері стандартизації, тобто Міністерством економіки України.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», в разі відсутності вимог щодо забезпечення безпечності продукції або за відсутності чи незастосування національних стандартів орган державного ринкового нагляду під час доведення того, що продукція є небезпечною, може враховувати в такій послідовності:
1) національні стандарти інших держав щодо забезпечення безпечності продукції, гармонізовані з відповідними європейськими та міжнародними стандартами;
2) регіональні стандарти щодо забезпечення безпечності продукції відповідно до міжнародних договорів України;
3) стандарти України щодо забезпечення безпечності продукції, крім визначених у переліку;
4) кодекси усталеної практики з забезпечення безпечності продукції у відповідних галузях;
5) досягнення науки й техніки в сфері безпечності продукції;
6) очікування споживачів або користувачів щодо безпечності продукції за звичайних або обґрунтовано передбачуваних умов її використання (зокрема, щодо строку служби та за необхідності введення в експлуатацію вимог стосовно встановлення й технічного обслуговування).
У згаданій статті також зазначається, що продукція не може вважатися небезпечною лише з тих підстав, що є можливості досягнення вищого рівня безпечності або що на ринку пропонується інша продукція, яка становить менший ступінь ризику.