Серцево-судинні захворювання. Що спричиняє і що допомагає уникнути? Кропивницький

Роз’яснює фахівець відділу гігієни праці та атестації робочих місць управління інспекційної діяльності у Кіровоградській області.

Розвиток хронічних, неінфекційних, серцево-судинних захворювань пов’язаний із способом життя людини: нездорове харчування, недостатня фізична активність, паління, артеріальна гіпертензія, ожиріння, підвищений холестерин, стрес. Це взаємопов’язані фактори, які підвищують дію один одного та виявляють сумарний ризик. Статистика Всесвітньої організації охорони здоров’я засвідчує, що більш ніж три чверті смерті від серцево-судинних захворювань можна уникнути шляхом зміни способу життя та звичок людини.

ССЗ – група хвороб серця і кровоносних судин, до якої входять ішемічна хвороба серця (стенокардія, інфаркт міокарда), артеріальна гіпертензія, ураження судин головного мозку (інсульт), ревматична хвороба серця та інші патології. Понад чотири з п’яти смертей від ССЗ трапляються внаслідок інфаркту та інсульту.

Підвищений артеріальний тиск — це стан, який потребує постійного нагляду й лікування. Без належної медичної допомоги підвищений тиск може спричиняти інфаркт, інсульт, ниркову чи серцеву недостатність тощо. Навіть помірне підвищення тиску може впливати на тривалість життя. Тож у разі виникнення проблем із підвищеним артеріальним тиском важливо звернутися до сімейного лікаря, а за необхідності й до кардіолога.

Незбалансоване харчування-переїдання, мале споживання клітковини та білків і водночас вживання великої кількості цукру, висококалорійних продуктів та напоїв. Харчування має бути збалансованим та раціональним. Кожен прийом їжі має включати сезонні овочі, нежирні види м’яса або риби, бобові, цільнозернові продукти, корисні жири. Важливо дотримуватися принципу «тарілки здорового харчування», де 50 % становлять овочі (крім картоплі) та фрукти, 25 % — ½ цільнозернові продукти, 25 % — білкова їжа (нежирні види м’яса, риба, бобові).

Підвищений рівень «поганого холестерину» (ліпопротеїдів низької щільності). Рівень холестерину в крові залежить від багатьох чинників — способу життя, наявності шкідливих звичок, спадкових факторів, стресів та особливостей харчування. Рівень ліпопротеїдів низької щільності може підвищуватися, якщо вживати забагато їжі з високим вмістом насичених жирів. Треба вживати корисні жири: горіхи, насіння, оливкову та лляну олію, скумбрію, оселедець. Корисними будуть омега-3-поліненасичені жирні кислоти, що є в рибі, бобових та горіхах, вони зменшують запалення та запобігають утворенню атеросклеротичних бляшок.

Високий індекс маси тіла – ценадлишкова вага, яка підвищує ризик виникнення серцево-судинних захворювань. Це краще робити завдяки рухливому способу життя і здоровому харчуванню.

Куріння — один із найбільших факторів ризику розвитку ішемічної хвороби серця, інсульту, та спричиняє відкладення бляшок на стінках судин, що призводить до звуження їх просвіту і як результат — закупорення. Треба відмовитися від цієї згубної звички, а також уникати пасивного куріння.

Вживання алкоголю чинить згубний ефект на серцево-судинну систему- підвищує кров’яний тиск. Також вживання алкоголю збільшує ризики виникнення інсультів за рахунок підвищення «поганого холестерину». Це створює сприятливі умови для формування атеросклеротичних бляшок — основної причини ішемічного інсульту.

Малорухливий спосіб життя – треба бути активними не менше години на день, регулярна фізична активність зменшує ризик серцево-судинних хвороб. За даними ВООЗ, для профілактики захворювань серця необхідно займатися фізичною активністю щонайменше 150 хвилин на тиждень.

Якщо уникати цих факторів і дотримуватися здорового способу життя, можна подовжити його тривалість і покращити якість.