Питання належного оформлення трудових відносин обговорено на семінарі для роботодавців та осіб, які в пошуках роботи у Тернівській філії центру зайнятості Павлоградського регіону

Фахівцями Управління з питань праці Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, з метою детального роз’яснення норм законодавства про працю,  сумісно зі спеціалістами Тернівської міської філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості проведено семінар на тему «Трудовий та цивільно-правовий договір – основні ознаки і відмінності» для роботодавців та осіб, які стоять на обліку у Філії та мають статус безробітних.

На семінарі присутнім надано роз’яснення щодо визначення терміну “Цивільно-правові відносини”, в чому різниця між роботою за трудовими договорами та договорами підряду, перелічено ознаки, що відрізняють підрядні відносини від трудових.

Увагу присутніх фахівці Головного управління акцентували на тому, що при застосуванні цивільно-правової угоди у відносинах з працівниками необхідно розуміти головні відмінності такої угоди від трудової, а головне – розуміти відповідальність за підміну понять трудового договору на цивільно-правовий, оскільки частиною 2 статті 265 Кодексу законів про працю України передбачена фінансова відповідальність з приводу фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

Основною відмінністю між трудовим та цивільно-правовим договором є те, що перші регламентуються Кодексом законів про працю, а інші — Цивільним кодексом України (ЦКУ).

Трудовий договір — це угода між працівником і роботодавцем, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а роботодавець зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

У свою чергу, цивільно-правовий договір — угода між підприємством й особою на виконання певної роботи (а саме: договір підряду, договір доручення тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство. Тобто, фактично, за цивільно – правовим договором фізична особа може виконувати разові завдання різного характеру (наприклад, підготовка окремих консультацій, або супровід судових справ), при цьому, оплата таких робіт має відбуватися після їх прийняття за результатом (після підписання відповідного акту прийому-передачі).

Отже, як зазначалось, основною ознакою, яка відрізняє трудові відносини від підрядних, є те, що трудове законодавство регулює процес трудової діяльності, її організації, а за цивільно-правовим договором метою є отримання певного матеріального результату. Підрядник, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує та виконує свою роботу. Відповідно, якщо не встановлено факту прийняття особи на роботу за конкретною кваліфікацією, професією, посадою та не роз’яснено їй права, обов’язки та не поінформовано під розписку про умови праці – такий договір не можна вважати трудовим.

Без уваги не залишились питання щодо загальнообов’язкового соціального страхування, щорічних відпусток, лікарняних, трудових відносин з неповнолітніми працівниками.