Протидія мобінгу на робочому місці. Кропивницький

Роз’яснення надає начальник відділу з питань праці західного регіону управління інспекційної діяльності у Кіровоградській області Олена Хіміч.

Працівнику необхідно реагувати на насильство/утиск/мобінг на роботі шляхом звернення до роботодавця з вимогою припинити протиправну діяльність, посилаючись на його обов’язок створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну.

Найтиповішими прикладами прояву мобінгу на робочому місці є примушування до звільнення; необґрунтоване зменшення розміру премії чи її позбавлення; створення незручного графіку роботи; колективне приниження людської гідності шляхом створення максимально ворожої атмосфери; здійснення грубого, несправедливого та безпідставного відношення з боку керівництва підприємства, яке може проявлятись у словесних образах, моральному тиску тощо.

Відповідно до ст. 158 КЗпП України передбачено, що роботодавець зобов’язаний вживати заходів для забезпечення безпеки і захисту фізичного та психічного здоров’я працівників, здійснювати профілактику ризиків та напруги на робочому місці, проводити інформаційні, навчальні та організаційні заходи щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню).

Стаття 2-1 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП України) встановлює рівність трудових прав громадян України, забороняючи будь-яку дискримінацію у сфері праці. Не вважаються дискримінацією у сфері праці встановлені цим Кодексом та іншими законами дії, а також обмеження прав працівників, що залежать від властивих певному виду робіт вимог (щодо віку, освіти, стану здоров’я, статі) чи обумовлені необхідністю посиленого соціального та правового захисту деяких категорій осіб.

Особи, які вважають, що вони зазнали дискримінації у сфері праці, мають право звернутися із скаргою до органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та/або до суду.

Кодекс законів про працю України був доповнений статтею 2² «Заборона мобінгу (цькування)» Законом України від 16.11.2022 №2759-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню)», якою передбачено, що мобінг (цькування) – це систематичні (повторювані) тривалі умисні дії або бездіяльність роботодавця, окремих працівників або групи працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження честі та гідності працівника, його ділової репутації, у тому числі з метою набуття, зміни або припинення ним трудових прав та обов’язків, що проявляються у формі психологічного та/або економічного тиску, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери, у тому числі такої, що змушує його недооцінювати свою професійну придатність.

Статтею 2² КЗпП України визначено, що вчинення мобінгу (цькування) заборонено. Також, ст. 173-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначена адміністративна відповідальність за вчинення мобінгу, та визначено розмір стягнень (штраф або громадські роботи), які накладаються на правопорушника.

Водночас необхідно звернути увагу, що питання, які під час дії воєнного стану підлягають контролю Державною службою з питань праці, обмежені. Питання щодо вчинення мобінгу на сьогодні розглядається виключно судами.