Прояви дискримінації за ознакою статі

Попри певний прогрес, в суспільстві й досі можна зустріти прояви сексизму та дискримінації за ознакою статі.

Дискримінація за ознакою статі — ситуація, за якої людина за ознакою статі зазнає обмежень у користуванні правами або привілеями, а також менш прихильного ставлення, ніж до людей іншої статі.

Дискримінація буває прямою і непрямою.

Пряма дискримінація — це про усвідомлений намір дискримінувати людину. Наприклад, не брати в колектив жінку/чоловіка, платити менше представникам певної статі на аналогічних посадах тощо.

Непряма дискримінація — ситуація, за якої при формально нейтральних нормах, критеріях оцінки, правилах тощо для людини за її статевою ознакою виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з представниками іншої статі. Крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об’єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

Не вважаються дискримінацією за ознакою статі:

спеціальний захист жінок під час вагітності, пологів та грудного вигодовування дитини;

обов’язкова строкова військова служба для чоловіків, передбачена законом;

різниця в пенсійному віці для жінок і чоловіків, передбачена законом;

особливі вимоги щодо охорони праці жінок і чоловіків, пов’язані з охороною їх репродуктивного здоров’я, та ін.

Люди, які вважають, що зазнали дискримінації, можуть звернутися зі скаргою до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та/або до суду.