Професійні захворювання. Бережіть себе та будьте здорові!

✍️Часто буває так, що навіть, найулюбленіша робота може стати джерелом певних ризиків. Адже, багато професій пов’язані з небезпекою та шкодою для здоров’я, починаючи від офісних працівників, які змушені просиджувати нерухомо впродовж по кілька годин у кабінетах, і закінчуючи робітниками, які працюють у шкідливих умовах на виробництві. Ці фактори поступово можуть призвести до виникнення професійних захворювань.

Професійне захворювання — захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності працівника та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу.

Професійне отруєння – це окремий випадок професійного захворювання. Отруєння може бути гострим, тобто таким, що сталося в результаті одноразового впливу на людину великої дози отруйної речовини, і хронічним, тобто таким, що розвивалося протягом тривалого часу, наприклад кількох років, внаслідок систематичного впливу порівняно малих доз шкідливих речовин.

Існують наступні шкідливі виробничі фактори.

• Фізичні фактори:

– мікроклімат (температура, вологість, швидкість руху повітря, інфрачервоне випромінювання);

– барометричний тиск;

– неіонізуючі електромагнітні поля та випромінювання; іонізуючі випромінювання;

– виробничий шум, ультразвук, інфразвук;

– вібрація (локальна, загальна);

– освітлення: природне (відсутність або недостатність), штучне (недостатня освітленість, прямий і відбитий сліпучий відблиск тощо);

• Хімічні фактори:

– речовини хімічного походження;

– аерозолі фіброгенної дії (пил);

• Біологічні фактори:

– мікроорганізми;

• Фактори трудового процесу:

– важкість (тяжкість) праці – характеристика трудового процесу, що відображає рівень загальних енергозатрат, переважне навантаження на опорно-руховий апарат, серцево-судинну, дихальну та інші системи;

– напруженість праці – характеристика трудового процесу, що відображає навантаження переважно на центральну нервову систему, органи чуттів, емоційну сферу працівника.

✍️Група ризику виникнення хронічної професійної патології формується у віковій категорії від 40 до 59 років та при робочому стажу більш 10 років.

На території Дніпропетровської області хронічні професійні захворювання найчастіше реєструються на підприємствах  вугільної, гірничодобувної та металургійної промисловості.

Основні обставини, внаслідок яких виникали хронічні професійні захворювання (отруєння) на виробництві: недосконалість технологічного процесу; недосконалість механізмів та робочого інструменту; тривалий час роботи в умовах впливу шкідливих факторів виробничого середовища.

Профілактика професійних захворювань та отруєнь полягає в систематичному поліпшенні умов праці та ліквідації шкідливо діючих факторів, зменшення їх дії до безпечного для здоров’я людини рівня тощо.

 Основні види профілактичних заходів: організаційні; технічні; лікувально-профілактичні; психологічні.

Організаційні заходи:

• якісне проведення інструктажу та навчання робітників;
• залучення працівників до роботи за спеціальністю;
• здійснення постійного керівництва та нагляду за роботою;
• організація раціонального режиму праці й відпочинку;
• забезпечення робітників спецодягом, спецвзуттям, особистими засобами захисту;
• дотримання правил експлуатації обладнання.

Технічні заходи:

• раціональне архітектурно-планувальне рішення при проектуванні і будівництві виробничих будівель згідно санітарних, будівельних і протипожежних норм і правил;
• створення безпечного технологічного і допоміжного обладнання;
• правильний вибір і компонування обладнання у виробничих приміщеннях відповідно до норм і правил безпеки та виробничої санітарії;
• проведення комплексної механізації і автоматизації виробничих процесів;
• створення надійних технічних засобів запобіганню аваріям, вибухам і пожежам на виробництві;
• розробка нових технологій, що виключають утворення шкідливих і небезпечних факторів та інше.

Лікувально-профілактичні заходи:

• відновлення та модернізація медичних служб на виробництві;
• надання кваліфікованої медичної допомоги і проведення оздоровчих заходів;
• наближення медичної допомоги до місця роботи;
• проведення медичних оглядів.

Психологічні заходи:

• підвищення рівня культури безпеки праці шляхом пропагування безпеки праці та способів запобігання виникненню ризиків виробничого травматизму і професійних захворювань;
• формування відповідального ставлення працівників до особистої безпеки.

Хронічне професійне захворювання не виникає за місяць, за рік. Це –  тривалий процес. І за умови своєчасного виявлення захворювань, які виникають під впливом шкідливих факторів виробничого процесу, можливо й необхідно виведення робітників із шкідливих для них умов праці та переведення на іншу роботу.

В умовах що склалися, на перший план у профілактиці професійних захворювань повинно виступити медичне обслуговування робітників із динамічним спостереженням за станом їхнього здоров’я і комплексне профілактичне оздоровлення осіб з виявленими початковими ознаками профзахворювань.