Колектив Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області приєднався до святкування Дня вишиванки

Кожен народ світу має свої унікальні та оригінальні традиції, які передаються від покоління до покоління, як, наприклад, звичай прикрашати одяг вишивкою.  Вишиванка – це традиційний одяг українців, який вважається оберегом від усього лихого, що може статися в людському житті. Вона є символом краси, міцного здоров’я та щасливої долі, родинної пам’яті та вірності і любові у сім’ї. Дослідники традиційного одягу стверджують, що в саму сорочку закладається енергетика волі, сили, щастя й вдачі.

У 2006 році українці ініціювали появу спеціального національного свята – Дня вишиванки. Воно покликане не лише об’єднати громадян задля збереження вишитої сорочки як артефакту й неймовірної культурної цінності, а й намагається займатись широким спектром фундаментальних цінностей, які, наче пазли, складають українську культуру, адже День Вишиванки – це день солідарності з Україною.

День вишиванки вподобали не лише мільйон мешканців нашої країни, а й багато українців за кордоном. Це свято дуже потужно відзначають заклади освіти й культури, вшановують національний одяг на підприємствах, у державних та громадських установах.

Колектив Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області традиційно приєднується до цього красивого та символічного свята, яке сприяє єдності та культурному збагаченню українського народу, що відчуває відповідальність перед своєю країною.

Інформаційно:
Всесвітній день вишиванки відзначається щорічно в третій четвер травня. День вишиванки не має ніякої політичної підоснови, свято покликане популяризувати українську культуру і традиції. Дата доки не офіційна, це відносно нове народне свято. Але масштаби поширення традиції носити вишиванку вражають: такої різноманітності вишиванок, як в третій четвер травня, ви не побачите ніде.

Ідею акції «Всесвітній день вишиванки» у 2006 році запропонувала студентка факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк. А поштовхом до реалізації ідеї та святкування стала вишиванка Ігоря Житарюка, яку він регулярно одягав на пари, як і чимало інших студентів. Леся запропонувала одногрупникам та студентам обрати один день і всім разом одягнути вишиванки. Спочатку вишиванки одягнули кілька десятків студентів та кілька викладачів факультету. Та вже протягом наступних років свято розрослося до всеукраїнського рівня, до нього почала долучатися українська діаспора по всьому світу, а також прихильники України.

Ідеєю свята є збереження українських цінностей та їх популяризація серед молоді та населення загалом. Свято не передбачає обов’язкових заходів, окрім одягання вишиванки. Хоча протягом усієї історії заходу з ініціативи студентів, школярів, громадських та культурних діячів проводяться концерти, хода, конкурси, вечорниці, ярмарки. Саме ж свято запрошує кожного свідомого громадянина до абсолютно простого вчинку — одягнути вишиванку і в ній піти на роботу чи на навчання. Разом із тим, така дія має глибокий контекст, адже йдеться про вираження своєї національної та громадянської позиції, культурну освіченість та духовну свідомість. Як показує досвід, люди в День вишиванки завжди піднесені та усміхнені, адже в стародавньому одязі закодовано багато символів сили, добробуту, краси та оберегів.

У 2015 році була розпочата акція “Подаруй вишиванку захисникові”, яка придбала світові масштаби – в ній взяли участь близько 50 країн світу. Вишиванки передали бійцям АТО, які брали участь у бойових діях на Донбасі. Цього дня фото у вишиванках викладають в мережу не лише жителі України, але і далеко за кордоном.

Історична пам’ятка:
Історія вишивки на території України має не одну тисячу років. Особливого ж значення набула в останні декілька віків. Переважно, вишивали дівчата. До весілля готували спеціальну скриню, в яку роками збирали посаг. Бідна дівчина мала 30-40 сорочок, середнього достатку – 50-70 сорочок, а багата – 100 і більше.

Згідно з повір’ям, сорочку для немовляти повинні були вишити мати або бабуся. Під час тонкої роботи майстра співали пісні і молилися. Вірили, що так сорочка стає оберегом. Сорочки для жінок пряли тільки з конопель або льону. Вважалося, що ці рослини захищають майбутню матір і її дитину, що ще не народилася. Вишиванка вважається оберегом від усього поганого, що може статися в людському житті. Вона є символом краси і міцного здоров’я, а також щастя. В Україні вишивка символізує сімейну пам’ять, вірність і любов в сім’ї.

Експерти вважають, що український народ намагається закодувати щастя, долю, життя і свободу в орнаменті вишивок. Вишивками ми показали світу усю ту красу, яка створювалася не знаменитими художниками, а створювалося українською рядовою, звичайною жінкою, яка сиділа вечорами і вишивала абсолютно те, що їй на думку спадало.