Гострі отруєння на виробництві: причини, наслідки та профілактика

Роз’яснення надає фахівець відділу гігієни праці та атестації робочих місць управління інспекційної діяльності у Кіровоградській області. Гострі виробничі отруєння належать до найнебезпечніших професійних уражень організму, які виникають унаслідок короткочасного впливу токсичних речовин у високих концентраціях. Такі випадки можуть статися під час аварій, витоків, порушень технологічного процесу, несправності вентиляції чи обладнання, а також при недотриманні правил охорони праці або відсутності належних засобів індивідуального захисту.

Найчастіше джерелом гострих інтоксикацій стають гази та пари (чадний газ, аміак, хлор, сірководень, оксиди азоту), органічні розчинники (бензол, толуол, метанол, ацетон), а також сполуки важких металів — свинцю, ртуті, кадмію, миш’яку. Потрапляючи в організм через дихальні шляхи, шкіру або травний тракт, ці речовини швидко викликають розлади функцій життєво важливих органів.

Клінічні прояви гострого отруєння з’являються раптово: головний біль, запаморочення, нудота, утруднене дихання, біль у грудях, загальна слабкість, судоми, втрата свідомості. У тяжких випадках можливі токсичний шок, кома або летальний наслідок, тому своєчасне надання першої допомоги та негайне припинення контакту з отруйною речовиною є вирішальними.

В Україні порядок профілактики та розслідування гострих професійних отруєнь регламентується чинними нормативними актами, Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 337.

Зокрема, Наказ Міністерства охорони здоров’я України № 246 «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій» визначає необхідність попередніх, періодичних і позачергових медичних оглядів для працівників, які перебувають під дією шкідливих і небезпечних виробничих факторів. Медичні огляди дають змогу своєчасно виявити початкові ознаки інтоксикації та запобігти розвитку хронічних уражень.

Класифікація умов праці за рівнем шкідливості й небезпечності визначена Наказом МОЗ України № 248, яким затверджено Державні санітарні норми і правила «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу». Цей документ установлює гранично допустимі концентрації токсичних речовин у повітрі робочої зони та вимоги до гігієнічної оцінки умов праці.

Профілактика гострих отруєнь базується на поєднанні технічних, організаційних і медичних заходів. До них належать контроль повітря робочої зони, герметизація обладнання, справна вентиляція, автоматизація небезпечних процесів, регулярне навчання працівників правилам безпечного поводження з токсичними речовинами та забезпечення засобами індивідуального захисту. Важливе значення має також дотримання санітарно-гігієнічних норм, своєчасне проведення медичних оглядів і нагляд за станом здоров’я працівників.

Отже, виконання вимог Наказу МОЗ № 246 та Наказу МОЗ № 248 є обов’язковою умовою для запобігання гострим виробничим отруєнням і збереження життя та здоров’я працівників. Системний контроль, профілактика та відповідальне ставлення до охорони праці — це основа безпечного виробничого середовища.