Чи може студент денного відділення університету офіційно піти працювати на роботу?

Відповідь: Основним Законом – Конституцією України (стаття 43) визначено право кожного громадянина на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Відповідно до статті 2 КЗпП України державою забезпечується право громадян на працю, тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи. За виконану працівником роботу власник або уповноважений ним орган виплачує йому заробітну плату – винагороду, обчислену, як правило, у грошовому виразі (стаття 94 КЗпП України, стаття 1 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці»).

У підпункті 7 пункту 1 статті 1 Закону України від 05.07.2012 № 5067-VI «Про зайнятість населення» визначено, що зайнятість – це не заборонена законодавством діяльність осіб, пов’язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі. А згідно з частиною 1 статті 4 цього Закону до зайнятого населення належать також особи, які навчаються за денною формою у вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою. Крім того, Законом України від 23.05.1991 № 1060-XII «Про освіту» (абзац 14 частини 1 статті 51) та Законом України від 01.07.2014 № 1556-VII «Про вищу освіту» (пункт 3 частини 1 статті 62) студентам забезпечено право на трудову діяльність у встановленому порядку в позанавчальний час. Отже, право студентів денної форми навчання на трудову діяльність передбачено законодавством.

Працівники-студенти мають такі самі трудові права та обов’язки, як і інші працівники. Однак, приймаючи на роботу студентів перших курсів, роботодавцям треба пильнувати, чи немає серед них неповнолітніх осіб, для яких законодавством передбачено особливі вимоги працевлаштування та виконання трудових обов’язків. Праця неповнолітніх осіб, а саме осіб, які не досягли 18-річного віку, регламентується, зокрема, нормами статей 187–200 КЗпП України. При прийнятті на роботу зазначеної категорії працівників слід ураховувати, що статтею 51 КЗпП України передбачено встановлення скороченої тривалості робочого часу (36 годин на тиждень) для працівників, у тому числі студентів, віком від 16 до 18 років, а також зайнятих на роботах із шкідливими та важкими умовами праці. Водночас слід зазначити, що студент, який навчається на стаціонарному (очному) відділенні навчального закладу, може виконувати трудові обов’язки лише у вільний від навчання час: у будні дні – після занять (увечері або під час «вікон» у розкладі занять), у вихідні дні чи в період канікул.

Частиною 1 статті 56 КЗпП України визначено, що за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень, а в частині 2 цієї ж статті встановлено, що оплата праці в цих випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Тобто режим роботи студентів залежатиме від графіка навчання, а оплата праці – від тривалості виконання трудових обов’язків.

Відповіді на актуальні питання також можна знайти на інформаційному порталі Держпраці: https://pratsia.in.ua