Безпека праці у тваринництві

Дотримання вимог безпеки у тваринництві пояснив фахівець управління інспекційної діяльності у Кіровоградській області працівникам фермерського господарства у Кропивницькому районі під час технічної консультації.

У сільському господарстві тваринницьке виробництво належить до травмонебезпечних галузей. Ця робота пов’язана з тваринами, обладнанням, транспортерами, електроприладами, а також біологічними та хімічними агентами. Тож безпека праці є критично важливою для збереження здоров’я персоналу й ефективної діяльності фермерського господарства.

Згідно з Правилами охорони праці у сільськогосподарському виробництві (наказ № 1240 від 29.08.2018) робітники, які доглядають хворих тварин, повинні бути щеплені, інструктовані, мати санітарний одяг і засоби індивідуального захисту, не допускати вживання їжі чи паління під час роботи із зараженими тваринами. Заборонено залучати до таких робіт вагітних чи неповнолітніх.

Згідно з Правилами охорони праці у тваринництві (наказ № 269 від 06.12.2004, замінено наказом 1240‑18), працівники повинні проходити медичні огляди, використовувати засоби індивідуального захисту, дотримуватись правил електробезпеки, маркування небезпечних зон і мати аварійні плани (ПЛАС).

Загальні небезпеки та організаційні заходи

За результатами аналізу, у тваринництві часті причини таких травм:

– незадовільна організація праці (67 %);

– несправні машини (3 %);

– порушення правил безпеки (7,8 %) .

Типові небезпечні фактори включають рухомі механізми, неконтрольовану вологість, пил, біологічну небезпеку, електрострум, слизькі поверхні, перепади температур і шум.

Ключові заходи дотримання безпеки праці.

• Інструктажі та навчання персоналу.
• Створення відповідних сигналів і знаків безпеки на підприємстві.
• Програмне та технічне контролювання умов праці.
• Колективні та індивідуальні засоби захисту.
• Раціональні режими праці та відпочинку для уникнення стресу та монотонності.

Робота з транспортерними системами у корівниках.

Особливу увагу варто звернути на обслуговування та експлуатацію транспортерів для видалення гною, годування та рухомих кормових систем. Утримання таких установок вимагає чітких технічних та організаційних заходів:

• Безпечні огорожі та захисні решітки.

Недостатня огородженість транспортерів є однією з частих причин захвату людей елементами похилого транспортерного конвеєра та ураження електрострумом через пошкодження ізоляції.

• Електробезпека.

Все електрообладнання має бути заземленим; пошкоджені кабелі, ізоляція та корпуси потребують негайного ремонту.

Навчання персоналу.

Працівники повинні знати порядок зняття напруги, перевірки справності ЗІЗ, методів очищення та обслуговування транспортерів. Всі групи обладнання потребують інструктажу і тренувань у використанні респіраторів, рукавичок, окулярів тощо.

• Експлуатація згідно документації.

Експлуатація машин дозволена лише за умови проходження технічного обслуговування та відповідності до заводської документації. ЗІЗ (засоби індивідуального захисту) повинні зберігатися у спеціальних шафах і видаватися персонально, про що вноситься відповідний запис до карток обліку ЗІЗ.

Практичні рекомендації.

Планування і аудит ризиків. Регулярне інспектування молочних ферм, транспортних доріжок, обладнання та підлоги для мінімізації падінь, ударів.

Контроль чистоти і прохідності. Поверхні швидко висихають, проходи чисті, достатнє освітлення, неслизьке міцне взуття персоналу.

Уникнення ручної роботи. Автоматизація годування і видалення гною зменшує контакт із тваринами й ризики травмування персоналу.

Висновок.

Безпека праці у тваринництві — це багаторівнева система нормативних, технічних, організаційних і гігієнічних заходів. Законодавчі норми встановлюють обов’язки щодо щеплень, медоглядів, ЗІЗ, електробезпеки та інструктажів. Крім того, особливо небезпечна робота з транспортерними системами у корівниках вимагає надійних огороджень, електрообладнання, навчання персоналу та суворої експлуатації відповідно до документації. Лише комплексне дотримання цих принципів забезпечує надійний захист здоров’я персоналу, продуктивність та сталий розвиток фермерських господарств.

Захід проведено на виконання Національного плану спільних заходів щодо зниження рівня виробничого травматизму на 2025 рік, з метою підвищення рівня безпеки на робочих місцях та покращення контролю за дотриманням законодавства у сфері охорони праці.