Представникам «Укрелектропрофспілки» роз’яснено зміни щодо допомоги по тимчасовій непрацездатності, перевірок у разі вчинення мобінгу та з інших актуальних питань

У рамках інформаційної кампанії «Виходь на світло!» фахівець управління інспекційної діяльності у Кіровоградській області за ініціативою голови Кіровоградського обласного комітету «Укрелектропрофспілки» та голів територіальних та первинних профспілкових організацій Укрелектропрофспілки міста Світловодськ та м. Кропивницький, взяла участь в інформаційному заході щодо внесення змін до деяких законодавчих актів України загальнообов’язкового державного соціального страхування та додержання законодавства про працю.

Інспектор проконсультувала представників профспілок з актуальних питань застосування змін у трудовому законодавстві у воєнний час.

Фахівець детально роз’яснила питання щодо допомоги по тимчасовій непрацездатності; розблокування перевірок роботодавців у разі мобінгу; призупинення дії трудового договору під час воєнного стану; нових трудових прав для батьків та дистанційних працівників; змін до зупинення положень колективного договору під час війни.

Допомога по тимчасовій непрацездатності .

Верховна Рада України 18 грудня 2024 року прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо загальнообов’язкового державного соціального страхування» №4158-ІХ. Відповідно до вимог Закону № 4158 до законодавчих актів були внесені наступні зміни, які набрали чинності через три місяці з дня опублікування Закону № 4158, тобто з 4 квітня 2025 року:

• допомога по тимчасовій непрацездатності надається за основним місцем роботи та за місцем роботи за сумісництвом;
• допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання виплачуватиметься роботодавцем у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати. При цьому перші 17 днів оплачуватимуться коштом підприємства;
• якщо працівник має ще одну роботу, другий роботодавець оплачує за власний кошт перші 5 днів тимчасової непрацездатності.

Фахівець звернула увагу, що до 04 квітня 2025 року допомога з тимчасової втрати працездатності та допомога у зв’язку із вагітністю та пологами виплачувалася сумісникам лише за одним місцем роботи. А от лікарняні за перші 5 днів за рахунок коштів роботодавця – виплачувалися сумісникам за всіма місяцями роботи.

Розблокування перевірок роботодавців у разі мобінгу.

Верховна Рада України ухвалила в другому читанні законопроєкт №11044 , який дозволяє Державній службі України з питань праці проводити перевірки роботодавців навіть під час воєнного стану, якщо працівник або профспілка подали скаргу на мобінг — цькування на робочому місці. Це є важливим кроком у напрямку захисту трудових прав працівників, особливо в умовах воєнного стану, коли ризики порушень можуть зростати. Ця норма набула чинності з 2 липня 2025 року відповідно до Закону України № 4352-ІХ, і такі перевірки стануть можливими з жовтня 2025 року.

Призупинення дії трудового договору під час воєнного стану.

1 травня 2025 року Верховна Рада України ухвалила Закон № 4412-IX, який вносить зміни до Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Основними положеннями закону є:

• встановлення максимального строку призупинення дії трудового договору за ініціативою однієї зі сторін у розмірі не більше 90 календарних днів.
• надання сторонам можливості продовження строку призупинення за взаємною згодою, але не довше ніж до дня припинення або скасування воєнного стану.
• встановлення обов’язку сторін забезпечувати можливість комунікації та інформувати одна одну про зміну контактних даних у строк не більше 10 календарних днів.
• визначення, що працівники, які відсутні на роботі через розташування їхнього робочого місця на територіях активних бойових дій, не підлягають звільненню за «прогул».

Цей Закон спрямований на усунення правових колізій та забезпечення більш чіткого регулювання трудових відносин в умовах триваючого воєнного стану.

Даний Закон першочергово стосується врегулювання проблемних питань та законодавчих прогалин, що почали виникати на практиці, у зв’язку з призупиненням дії трудових договорів.

Такі та аналогічні обставини в умовах воєнного часу, зумовили необхідність ухвалення певних ключових змін.

• Заборонено звільняти відсутнього на роботі працівника за прогул на підставі пункту 4 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України, якщо його робоче місце розташоване на територіях активних бойових дій. При цьому, час відсутності на роботі такого працівника не підлягає оплаті та не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.
• Визначено максимальний сукупний строк призупинення дії трудового договору, за ініціативи однієї із сторін, який не повинен перевищувати 90 календарних днів під час дії воєнного стану (враховуючи терміни його подовження). Водночас, за згодою сторін строк призупинення дії трудового договору може бути подовжений на строк понад 90 календарних днів, але не більше ніж до дня припинення або скасування воєнного стану.

Важливо, що у разі прийняття рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану або до закінчення встановленого у наказі строку роботодавець повинен за 14 календарних днів до відновлення дії трудового договору повідомити працівника про необхідність стати до роботи.

• Закріплено відсутність обов’язку у роботодавців під час та за період призупинення дії трудового договору виплачувати працівнику заробітну плату, гарантійні та компенсаційні виплати (крім сум, які належали такому працівнику на день призупинення дії трудового договору), надавати, оплачувати та компенсувати будь-які відпустки, допомогу по тимчасовій непрацездатності.
• Визначено, що призупинення дії трудового договору не позбавляє його сторони права припинити трудовий договір з підстав, визначених Законом. Після закінчення строку призупинення дії трудового договору, дія трудового договору відновлюється в повному обсязі. У разі неможливості виконання сторонами трудового договору, дію якого відновлено, передбачених ним обов’язків цей трудовий договір припиняється з підстав, визначених Законом.
• Зобов’язано роботодавця у разі припинення трудового договору провести розрахунок із працівником, а також видати трудову книжку (за умови зберігання трудової книжки у роботодавця) не пізніше наступного робочого дня після пред’явлення звільненим працівником письмової вимоги. Якщо ж відсутній доступ до трудової книжки або вона втрачена, то роботодавець зобов’язаний видати працівнику дублікат трудової книжки в порядку та строки, встановлені законодавством.
• Встановлено обов’язок, як для працівника, так і для роботодавця постійно (у тому числі під час призупинення дії трудового договору) забезпечувати можливість комунікації та невідкладно (у строк не більше 10 календарних днів) інформувати іншу сторону трудового договору про зміну своїх контактних даних, адреси місцезнаходження (місця проживання), адреси електронної пошти (за наявності), номерів телефону. У разі, якщо відсутній доступ до пошти або інтернету, то працівник може повідомити роботодавця текстовим повідомленням на офіційний номер телефону.

Таким чином, нові зміни встановлюють максимальний строк призупинення дії трудового договору (до 90 календарних днів), під час якого роботодавці не виплачують працівнику заробітну плату та компенсаційні виплати, право припинити трудовий договір під час призупинення його дії на підставах, визначених законом (тобто, можливість звільнення працівника на загальних підставах), обов’язок сторін трудового договору забезпечувати постійну комунікацію, заборону звільняти працівника, який відсутній на роботі, за прогул, та робоче місце якого розташоване на території активних бойових дій.

Нові трудові права для батьків та дистанційних працівників.

З 2 травня 2025 року набули чинності норми Закону №4339-ІХ, які передбачають нові трудові права для батьків та працівників, які працюють дистанційно або надомно:

• надання одному з батьків дитини віком до 14 років права на переведення на надомну або дистанційну роботу на період дистанційного навчання дитини;
• врегулювання порядку направлення у службові відрядження працівників, які працюють дистанційно або надомно.

Це відображає тенденцію до гнучких форм зайнятості та необхідність створення сприятливих умов для поєднання роботи та сімейних обов’язків.

Зміни до зупинення положень колективного договору під час війни.

13 вересня набрав чинності Закон № 4582-IX «Про внесення зміни до статті 11 Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”.

Законом передбачено, що на період воєнного стану роботодавець може ініціювати зупинення дії окремих положень колективного договору. Водночас дія таких положень може бути зупинена тільки за взаємною згодою сторін договору.

Закон удосконалює процедуру зупинення окремих положень колективного договору та гарантує, що права його сторін не можуть бути обмежені в односторонньому порядку. Зокрема, установлено, що протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом сторони колективного договору зобов’язані почати переговори про можливості та строки поновлення дії його положень, зупинених без взаємної згоди його сторін. Порядок та строки поновлення дії таких положень визначаються сторонами колективного договору. Про рішення щодо поновлення дії положень колективного договору сторона роботодавця повідомляє орган, що здійснив повідомну реєстрацію цього колективного договору, у тижневий строк з дня ухвалення такого рішення.

Зміни у трудовому законодавстві 2025 року є важливим кроком у напрямку посилення соціального захисту працівників, адаптації трудових відносин до сучасних умов та забезпечення дотримання трудових прав навіть в умовах воєнного стану. Нові норми щодо оплати лікарняних, захисту від мобінгу та невиплати заробітної плати, а також врегулювання питань дистанційної роботи та прав батьків, мають позитивно вплинути на трудові відносини в Україні.

Інспектор Управління звернула увагу на переваги офіційного працевлаштування та необхідність додержання законодавства про працю та охорону праці, які дають можливість забезпечити соціальні гарантії та безпечні умови праці задля збереження життя і здоров’я, а також висвітлила ризики застосування незадекларованої праці.