Захист прав людей, які живуть з ВІЛ, та осіб з груп підвищеного ризику в Україні

Люди, які живуть з ВІЛ, та особи, які належать до груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ, наділені всіма правами та свободами, передбаченими Конституцією та законами України, іншими нормативно-правовими актами України. У статті 2-1 Кодексу законів про працю України чітко вказано, що будь-яка дискримінація у сфері праці залежно від стану здоров’я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД заборонена. Це є важливим кроком до забезпечення рівних можливостей для всіх громадян, незалежно від їхнього здоров’я. Передусім на підставі ВІЛ-позитивного статусу особи забороняється:

• відмовляти у прийнятті на роботу;
• звільняти з роботи;
• відмовляти у прийнятті до освітніх, медичних закладів, до закладів соціальної опіки і піклування та соціальних служб;
• відмовляти у наданні медичної допомоги та соціальних послуг.

Ці положення спрямовані на захист прав і свобод ВІЛ-позитивних осіб, запобігання дискримінації та забезпечення їхньої повноцінної інтеграції у суспільство. Якщо роботодавець наполягає на проведенні медичних обстежень перед прийняттям на роботу, відмовляє особі у працевлаштуванні через підозру або наявність у неї ВІЛ/СНІДу або звільняє з цих підстав з роботи – його дії незаконні й можуть бути оскаржені у суді. Дотримання цих норм є важливим для створення справедливого і толерантного суспільства, де кожна людина може реалізувати свої права і можливості без страху бути дискримінованою через стан здоров’я.