Сірководень (Н2Ѕ) — безбарвний газ із запахом тухлих яєць, легко розчинний у воді. У виробничих умовах сірководень виділяється при видобутку і переробці збагаченосернистих нафт; при гнитті органічних речовин, що містять сірку; у хімічній промисловості, при приготуванні сірчистих барвників, у виробництві штучного волокна, на пивоварних і шкіряних підприємствах. Так як він важчий за повітря, то його скупчення найчастіше спостерігається у вигрібних ямах та каналізаційних колодязях.

В організм сірководень надходить через органи дихання, при високій концентрації через неушкоджений шкірний покрив. Він володіє високою токсичністю. У великих концентраціях газ має припікаючу дію на нервові закінчення, розташовані в носоглотці. Місцевоподразнююча дія проявляється запаленням рогової оболонки очей, відчуттям піску в них, сльозотечею.

Смертельна концентрація газу сягає всього 0,1%, при такому впливі смерть людини може настати буквально за 10 хвилин. У каналізаційній ямі в деяких випадках концентрація цього небезпечної отрути може доходити до 16%.

Детальніше