Powered by : kan-studio Support by M.Saenko

Рівень виробничого травматизму та професійної захворюваності працівників підприємств міста Дніпропетровська, а також заходи зі збереження здоров`я та працездатності робітників обговорили 25 лютого 2015 року під час наради, організованої міським відділенням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань (ФССНВУ).

 


Участь у нараді взяли близько 80 представників служб охорони праці промислових підприємств, організацій та установ соціально-культурної сфери міста, а також фахівці теруправління Держгірпромнагляду, головного управління Держсанепідслужби, обласного об`єднання профспілок, Дніпропетровської міської ради.

Зазначалось, що впродовж 2014 року рівень виробничого травматизму на підприємствах Дніпропетровська зменшився на 7%: травми на виробництві отримали 160 працівників (проти 183 травмованих за 2013 рік). Кількість смертельних випадків у 2014 році залишилась на одному рівні із 2013 роком: під час виконання виробничих обов`язків загинули 17 працівників.

Окремої уваги було приділено зростанню впродовж останніх років на підприємствах міста кількості професійних захворювань. Зокрема, у 2014 році їх кількість збільшилась майже на 36%: зареєстровано 15 актів за формою П-4. Для порівняння: у 2013р зареєстровано 11 актів; у 2012р. – 8; у 2011р. – 4.

Найпоширенішими серед профзахворювань є обструктивна хвороба легенів (20%) та впливи вібрації (13%). А основними чинниками, що сприяють розвитку професійної патології, фахівці називають несправність засобів колективного захисту або незастосування засобів індивідуального захисту, недосконалість технологій, машин, механізмів.

«У більшості випадків факти профзахворювань встановлюються не під час періодичних медичних оглядів, а вже при безпосередньому зверненні хворих працівників до лікувальних закладів, й переважно у передпенсійному віці. Відтак, професійна патологія діагностується пізно, коли у постраждалих має місце стійка втрата працездатності або інвалідність», - зазначив під час наради страховий експерт міського відділення ФССНВУ Володимир Калашніков.

За його словами, найбільшу кількість професійних захворювань – понад 66% - діагностують у працівників працездатного віку від 40 до 60 років. Окрім того, близько 26% профзахворювань діагностовано у  працівників у віці від 61 до 76 років, і лише 6% - у віці до 40 років.

Детальніше про облік профзахворювань, процес та результати медичних оглядів розповів головний спеціаліст ГУ Держсанепідслужби в області Володимир Дощенко. За його словами, найбільшу кількість профзахворювань у місті «постачають» підприємства чорної металургії. Працівникам цієї та інших галузей виробництва серед основних профілактичних заходів для попередження розвитку профпатологій фахівці міської СЕС традиційно рекомендують планові медичні огляди, а також поліпшення санітарно-гігієнічних умов праці на підприємствах. Поліпшать стан здоров`я працюючих й періодичні перерви в дії шкідливого фактору, зокрема, санітарно-курортне лікування, відпустки або перевід на роботу за іншою спеціальністю.

Втім, за словами головного технічного інспектора праці Дніпропетровського обласного об`єднання профспілок Петра Довганенка, останнім часом спостерігається згортання державних соціальних програм, припинення фінансування санітарно-курортного лікування робітників, роботи дитячо-юнацьких шкіл, оздоровчих таборів тощо. Відповідні заходи профспілкові активісти області рекомендують закладати до умов колективних договорів на підприємствах.

«Зі свого боку, обласне об`єднання профспілок намагається укладати договори із санаторно-лікувальними закладами для надання знижок на вартість лікування за направленням від профспілкових організацій,» - повідомив П.Довганенко.

Проте основну роль у процесі запобігання нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань сьогодні відіграє ефективна робота служб охорони праці підприємств та організацій, а також підтримка їх діяльності з боку керівників підприємств. Адже за умов чинного мораторію, подовженому на 1 півріччя 2015 року, фактично припинились перевірки підприємств державним наглядом, зокрема, Держгірпромнаглядом та СЕС. Одним із виключенням із цього порядку є проведення перевірок за зверненнями самих власників, які усвідомлюють важливість налагодження безпечного та безаварійного виробництва. Або ж інший варіант – перевірки за постановами правоохоронних органів, що надаються інспекторам державного нагляду вже за фактами порушень законодавства, травмувань або загибелі робітників.

Під час наради власним досвідом та напрацюваннями у створенні належних умов праці, організації та забезпеченні контролю за дотриманням працівниками вимог охорони праці поділились із колегами представники підприємств ПАТ «ДТЕК «Дніпрообленерго», ПАТ «Євраз – ДМЗ ім. Петровського» та інші.

Про діяльність органів державного нагляду в умовах мораторію присутнім розповіла фахівець сектору розслідувань нещасних випадків на виробництві теруправління Держгірпромнагляду у Дніпропетровській області Оксана Богоявленська. За її словами, теруправління готове до активної співпраці із підприємствами у проведенні перевірок виробничих об`єктів за зверненнями власників, наданні консультацій та роз`яснень стосовно системи управління охороною праці на виробництві, запобіганні випадків травмування та професійних захворювань.

Прес-служба теруправління Держгірпромнагляду
у Дніпропетровській області
 


26.02.2015 |

Повернутись назад