Powered by : kan-studio Support by M.Saenko

Теруправлінню Держгірпромнагляду у Дніпропетровській області разом з постраждалим довелося пройти всі кола судової влади аби довести законність прийнятого комісією із спеціального розслідування рішення


22 липня 2009 року інженер відділу сервісу комунальної гігієни ТОВ «Лізоформ» Тесленко С.І. з представниками зазначеної фірми менеджером та програмістом прибули на базу відпочинку «Отрадноє» для обслуговування обладнання пральних машин (дозатори до пральних машин) згідно договору.

Під час проведення робіт з дозатором до пральної машини Тесленко С.І. отримав хімічний опік рогівки лівого ока лужним розчином.

Промивши око водою, а потім чайним розчином він закінчив обслуговування обладнання. Цього ж дня близько 20 години Тесленко С.І. звернувся до КЗ «Міська лікарня №8» м. Дніпропетровська, де йому була надана медична допомога. Після отримання медичної допомоги постраждалий зателефонував своєму безпосередньому керівнику, який порядив йому оформити лікарняний як побутову травму. На що Тесленко С.І. погодився, що знайшло відображення в первинному лікарняному.

Але в подальшому постраждалого інженера було направлено для лікування в «ДУ Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім.. В.П.Філатова АМН України», де 05.08.2009р. та 04.09.2009р. були проведені операції на лівому оці.

За заявою потерпілого від 19.11.2009р. ТОВ «Лізоформ» було проведене розслідування нещасного випадку і 30.11.2009р. складено акт форми НТ.

Враховуючи стійку втрату зору (проведення декількох операцій, майже повну сліпоту лівого ока та встановлення інвалідності) та незгодою з висновками цієї комісії постраждалий звернувся до територіального управління Держгірпромнагляду по Дніпропетровській області.

Наказом начальника територіального управління від 15.03.2010р. було призначено комісію зі спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 22.07.2009р. з Тесленко С.І. на території бази відпочинку «Отрадноє».

В ході розслідування було встановлено, що відповідно до договору оренди від 17.06.2008р. ЗАТ «Лізаформ» передало в тимчасове володіння та користування ТОВ «Отрадноє» дозатори до пральних машин. Згідно з договором саме ЗАТ «Лізаформ» забезпечує гарантійне обслуговування та гарантійний ремонт обладнання протягом 36 місяців, а також є постачальником виробів для обладнання та миючих засобів.

З вересня 2008 року постраждалий працював у ЗАТ «Лізаформ» на посаді сервіс-менеджера, а 02.03.2009р. у зв’язку з розділенням підприємства був переведений на посаду інженера відділу сервісу комунальної гігієни. Після переведення посадові обов’язки, як і об’єкти обслуговування Тесленко С.І. не змінились.

Вивчивши вказані документи, медичні матеріали, опитавши свідків комісія прийшла до висновку про те, що нещасний випадок, що стався 22.07.2009р. з Тесленко С.І. пов’язаний з виробництвом та складено акти форми Н-5 та Н-1.

При цьому, необхідно зазначити, що під час проведення спеціального розслідування потерпілий і досі перебував на лікуванні у «ДУ Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім.. В.П.Філатова АМН України».

Після складання актів біди постраждалого, що вже тривали більше 9-ти місяців, повинні були б закінчитись, але роботодавець вирішив по своєму та позовною заявою від 26.05.2010р. звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва щодо визнання не чинними акти спеціального розслідування форми Н-1 та форми Н-5 та визнати нещасний випадок, що стався з Тесленко С.І. таким, що стався не на виробництві.

Суд першої інстанції провівши судове засідання, вивчивши матеріали розслідування погодився з тим, що потерпілий отримав травму виконуючи робоче завдання та перебуваючи в трудових відносинах з ТОВ «Лізоформ» та своєю постановою від 30.06.2010р. відмовляє в задоволення адміністративного позову повністю.

Але таке рішення не задовольнило ТОВ «Лізоформ» та територіальному управлінню Держгірпромнагляду у Дніпропетровській області, разом з постраждалим, довелося пройти всі кола судової влади аби довести законність прийнятого комісією із спеціального розслідування рішення.

Так, рішення суду першої інстанції було залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2011 року, та лише 06 березня 2014 року, завдяки постійним наполегливим зверненням територіального управління, Вищий адміністративний суд України виніс ухвалу, якою касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізоформ» залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.06.2010р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2011р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізоформ» до територіального управління Держгірпромнагляду по Дніпропетровській області, третя особа – Тесленко Сергій Іванович про визнання не чинним та скасування актів залишено без змін.

Розглядаючи цю історію дивною є саме позиція роботодавця, який замість того аби захищати інтереси свого робітника, який постраждав виконуючи свої обов’язки на користь роботодавця, намагається порушити саме його права. Саме ця незрозуміла «принциповість», що змусила пройти всі ланки судового процесу, забрала стільки часу та енергії у всіх учасників процесу є показником незнання законодавства з боку таких роботодавців.

Прес-служба теруправління Держгірпромнагляду
у Дніпропетровській області


30.05.2014 |

Повернутись назад